Пошук статті
|
|||
|
Кількість користувачів Сьогодні : 139 КількістьЗа місяць : 2764 статей : 1095 |
Черкашин Олексій Іванович
Народився в селянській родині частково зросійщених етнічних українців-переселенців, що спочатку мешкали в невеликому містечку на Східній Слобожанщині. Згодом сім’я переїхала до м. Грайворона, заснованого слобідськими козаками (черкасами) 5 серпня 1678 р. над Ворсклою. Батько служив візником на пошті. В родині плекали українські національні й мовні традиції. Олексій з дитинства читав і знав напам’ять твори Т. Шевченка. 1931 року, після закінчення семирічної школи в Грайвороні, продовжив навчання в педагогічному технікумі ім. Профінтерна в Москві (того ж року реорганізований в педінститут, нині Державний університет просвіти). Працював вихователем у трудовій комуні, завучем школи в Калінінській обл. РРФСР. Учасник Другої світової війни. Від червня 1941 р. по травень 1945 р. перебував на фронті, брав участь у багатьох військових операціях, виявивши особистий героїзм та неабиякі командирські здібності. Тричі був поранений, востаннє – 4 травня 1945 р. в Берліні. Війну закінчив у званні майора. За бойові заслуги нагороджений орденами Червоного Прапора, Вітчизняної війни II-го ступеня та Червоної Зірки, медалями «За визволення Варшави» і «За взяття Берліна». Як ветеран у мирний час нагороджувався військовими ювілейними медалями. У 1945–1949 рр. навчався в Харківському державному педагогічному інституті (нині – Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди), здобувши спеціальність педагога, викладача середньої школи. 1948 року пройшов місячну навчальну практику у ХДНБ ім. В. Г. Короленка у відділі рідкісних видань і рукописів під керівництвом його організаторки і завідувачки, кандидата філологічних наук, доц. М. Габель (доньки відомого діяча бібліотечного руху в Харкові О. Габеля) та бібліографа І. Знаменської. За результатами практики отримав позитивний відгук із рекомендацією щодо працевлаштування в ХДНБ після закінчення вишу. Від 22 серпня 1949 р. О. Черкашин почав працювати в ХДНБ, перші два місяці – у відділі фондів та обслуговування, з 25 жовтня того ж року – на посаді завідувача відділу стародруків та рідкісних книжок (тодішня офіційна назва відділу рідкісних видань і рукописів, нині – науково-дослідний відділ документознавства, колекцій рідкісних видань і рукописів). О. Черкашин швидко виявив себе як талановитий організатор, бібліограф, книгознавець та популяризатор книги, гідний продовжувач справи, розпочатої М. Габель. Він став одним із головних виконавців роботи з формування, збереження та розкриття найцінніших колекцій бібліотеки. Завдяки налагодженню постійної комунікації з науковцями, йому вдалося активізувати обслуговування читачів і сформувати профільне коло користувачів відділу. Якщо на початку його діяльності підходи до відбору, наукового освоєння й популяризації книжкових пам’яток та архівних документів за тогочасних умов були надто ідеологізованими, то в роки т. зв. хрущовської «відлиги» вони еволюціонували до пріоритету загальнолюдських і національних культурних цінностей. Ця трансформація відбулася завдяки активній науковій співпраці з авторитетними дослідниками-книгознавцями харків’янином І. Кагановим (багаторічним науковим консультантом відділу), львів’янами Я. Запаском, Я. Ісаєвичем, Ф. Максименком, вихідцем з України москвичем Є. Немировським та ін., живому спілкуванню та листуванню з ними. Під керівництвом О. Черкашина співробітниці відділу (І. Знаменська, Л. Цикіна) працювали над формуванням і розширення колекцій книжкових пам’яток світового та національного значення, безсумнівних раритетів у фондах бібліотеки. У 1950–1970 рр. до ХДНБ надійшли сотні стародруків, рідкісних та цінних видань, зокрема українські першодруки – примірники видань Івана Федорова, а також інші вітчизняні кириличні стародруки (117 пр.), які О. Черкашину вдалося придбати з дублетного фонду Державної бібліотеки СРСР ім. В. І. Леніна (нині – Російська державна бібліотека). О. Черкашин налагодив також пошукову роботу в місцевих книжкових зібраннях, вів перемовини з колекціонерами. Певна кількість рукописних книг, датованих 14–18 ст., стародруків, рідкісних та цінних видань 19–20 ст. надійшли з відомчих бібліотек, приватних зібрань (зокрема до колекції рукописних книг – пергаменна Службова мінея на грудень 1390-х років, нині вона є найдавнішою рукописною кириличною пам’яткою у фондах ХДНБ). Чимало раритетів О. Черкашин та його колеги придбали в букіністичних крамницях Харкова, Києва, Москви та інших міст СРСР. О. Черкашин ініціював відновлення традиції письмових звернень до відомих авторів з проханням надіслати до ХДНБ свої книжки й творчі рукописи (така практика була розпочата в бібліотеці – тоді Харківській громадській – ще на порубіжжі 19–20 ст.). Плідними наслідками нових контактів із сучасними авторами стали розширення архівних зібрань ХДНБ та створення колекції книг з автографами письменників 20 ст. До колекцій відділу долучали також «книжкові» автографи видатних художників, композиторів, артистів, діячів науки і техніки тощо. Під керівництвом О. Черкашина набула подальшого розвитку система управління зібраннями – каталоги і картотеки відділу. Основою цієї роботи стали результати атрибуції книжкових пам’яток, їхніх поліграфічних ознак, філігранологічного дослідження, обстеження оправ, провенієнцій. До наукового обігу було введено відомості про тисячі примірників із зібрань ХДНБ, зокрема з колекцій інкунабул, альдин, українських стародруків. З 1960-х рр. працівники відділу брали участь у підготовці зведених друкованих каталогів східнослов’янської рукописної книги, стародруків, окремих груп рідкісних та цінних видань 19 – поч. 20 ст., насамперед зведеного каталогу українських стародруків «Пам’ятки книжкового мистецтва» (уклад.: Я. Запаско та Я. Ісаєвич; Львів, 1981–1984), де відображено, зокрема, й відомості про стародруки, що збереглися в єдиному – харківському – примірнику, а також інші унікальні примірники – з автографами відомих українських політичних та культурних діячів 17–18 cт. Наукове розкриття колекцій та удосконалення довідково-бібліографічного апарату відділу під керівництвом О. Черкашина здійснювали також через бібліографування фонду й історико-книгознавчі розвідки. Цю роботу поєднували з активною популяризацією бібліотечних скарбів: організацією книжкових експозицій, лекцій, екскурсій, виступами на радіо та телебаченні. О. Черкашин – автор багатьох наукових та науково-популярних публікацій з історії книги та бібліотек за матеріалами колекцій ХДНБ, учасник низки фахових дискусій бібліотекарів, книгознавців та видавців. У його доробку також текстологічні розвідки з шевченкознавства. Фахівець був співавтором кількох бібліографічних посібників, серед яких – капітальний біобібліографічний словник «Українські письменники» (Київ, 1965, Т. 4, 5). Працюючи над виданням, О. Черкашин та його колеги активно спілкувалися з українськими митцями та родинами померлих, репресованих чи загиблих на війні літераторів. Значна частина зібраного матеріалу була вилучена тогочасною цензурою, проте в ХДНБ вдалося сформувати архівний фонд харківської редакції словника. У ньому зберігаються понад 70 автобіографій письменників 20 ст. (оригінальні рукописи й машинописи з авторським виправленням), їхні фотопортрети, біографії, написані їхніми рідними. Складником фонду є документи, що репрезентують історію підготовки видання, зокрема протоколи обговорень формування словника за участю академіка О. Білецького. ![]() В останній рік життя О. Черкашин працював над кількома темами, досліджуючи острозькі першодруки 16 ст., рукописний альбом поезій, укладений у 1820–1850-х рр. (із прижиттєвими записами творів Тараса Шевченка), мініатюрні видання 20 ст. Був популяризатором бібліотечних знань і наставником бібліотечної молоді: виступав на заводах і в інститутах, перед студентами і школярами, на засіданнях Харківського міського клубу любителів книги, в організації та роботі якого брав активну участь як член правління (перші засідання клубу відбувалися у ХДНБ). У 1960-ті роки О. Черкашин провів кілька циклів радіопередач про зміст фондів ХДНБ та інших найбільших бібліотек України, а в 1972 р. на Харківському облтелерадіо – телевізійний цикл бесід «Таємниці однієї скарбниці» – про колекції унікальних, рідкісних та цінних видань і рукописів ХДНБ (загалом 12 авторських передач, зокрема бесіди про історію української рукописної та друкованої книги і книговидання,). Був багаторічним редактором настінної газети ХДНБ «Бібліотека і життя», автором-укладачем ілюстрованих альбомів, присвячених історії та діяльності книгозбірні (зберігаються в меморіальному архівному фонді ХДНБ). Публікував свої статті в газетах і журналах («Соціалістична культура», «Соціалістична Харківщина», «Вечірній Харків» та ін.).
Твори
Володимир Галактіонович Короленко. 1853–1953 : (бібліогр. та метод. матеріали до 100-річчя з дня народж. / уклад. О. І. Черкашин [та ін.]. – Харків : Кн. палата УРСР, 1953. – 43 с. Українські письменники : біобібліогр. слов. : у 5 т. Т. 4. Радянська література, А–К / уклали: О. І. Черкашин [та ін.]. – Київ : Держлітвидав; Дніпро, 1965. – 847 с. Українські письменники : біобібліогр. слов. : у 5 т. Т. 5. Радянська література, Л–Я / уклали О. І. Черкашин [та ін.]. – Київ : Держлітвидав; Дніпро, 1965. – 856 с. Деякі питання історії невільницької поезії Шевченка / О. І. Черкашин // Зб. пр. XIX-ої наук. шевченк. конф. – Київ, 1972. – С. 66–83. Слово про книгу : висловлювання, крилаті вирази та нар. мудрість / уклав О. І. Черкашин. – Харків : Кн. палата УРСР, 1968. – 308 с. Старопечатная и редкая книга / А. И. Черкашин // Книгу – трудящимся. – Харьков, 1968. – С. 120–130. Книги – переможці конкурсу: [премійовані видання – поліграфічні досягнення 1959–1961 рр.] / О. І. Черкашин // Соціаліст. Харківщина. – 1962. – 8 верес. Клуб книголюбів у Харкові / О. Черкашин // Соціаліст. культура. – 1965. – № 12. – С. 33–34. Палац скарбів: [книжкові раритети ХДНБ] // Вечір. Харків. – 1969. – 11 лип. Унікальне видання : (Гашек Я. Добрий вояк Швейк у полоні. Київ, 1917) / О. І. Черкашин // Вечір. Харків. – 1973. – 30 квіт. Всенародна спадщина: (про рідкісні та цінні видання у ХДНБ) / О. І. Черкашин // Соціаліст. Харківщина. – 1978. – 8 верес.
Джерела
Стенограма засідання Редакційної ради Держлітвидаву України від 3 жовтня 1957 р. Архів. фонд ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Ф. 47. Шифр Р-85–90. Фотодокументи з історії відділу рідкісних видань і рукописів. 1950–1980 рр. Архів. фонд ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Ф. 31. Шифр Р-75. Шерстюк Т. Г. Дещо про бібліотеку, яка стала моїм другим домом і джерелом придбання друзів : спогади. Харків, 1990. Архів. фонди ХДНБ ім. В. Г. Короленка. Ф. 17. Шифр Р-329. Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка (1886–2011) : кат. вид. б-ки та публ. про її діяльність / Харків. держ. наук. б-ка ім В. Г. Короленка; уклад.: О. П. Куніч [та ін.]. – Харків : б. в., 2011. – 485 с. Діяльність Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка з формування, збереження та розкриття колекцій пам’яток писемності та друку: історія, традиції, новації / І. Я. Лосієвський, С. Б. Шоломова, О. Л. Грабарчук // Зб. наук. пр. / Харків. держ. наук. б-ка ім. В. Г. Короленка. – Харків, 2012. – Вип. 6. – С. 88–113. Лосієвський І. Я. Український бібліотекар, книгознавець та бібліограф О. І. Черкашин : до 100-річчя з дня народж. // Короленківські читання 2014. «Бібліотеки, архіви, музеї: формування цифрового регіонального простору»: матеріали XVII міжнар. наук.-практ. конф. Харків, 8 жовт. 2014 р. – Харків, 2015. – С. 205–216. |
||